Навчимо наших діток говорити

Ми з нетерпінням чекаємо, коли народиться наша дитина; потім коли почне тримати голову, коли вперше перевернеться на животик, коли вперше сяде і нарешті коли зробить перші кроки. Якщо інформацію про фізичний розвиток малюка можна знайти в будь-якому посібнику для мами, то з розвитком мови все значно складніше. Загалом у психології виокремлюють декілька етапів розвитку мови дитини. Для того, щоб не перевантажувати Вас теорією, пропоную просто переглянути, коли приблизно і як має говорити малюк.

·         9 - 18 місяців - слова: мама, тато, баба, дядько і т.д. Звуконаслідувальні слова: ав-ав (собака), бі-бі (машина) і т.п;

·         18 - 20 місяців - перші спроби зв'язати два слова у фразу (мама, дай). Засвоюється наказовий спосіб дієслова (іди, дай і т.п.);

·         20 - 22 місяці - з'являються форми множини : іграшки, машинки і т.п.;

·         22 - 24 місяці - словниковий запас може охоплювати 300 слів. Більшість з яких , очевидно, іменники: назви предметів, імена тощо; також прості дієслова: іти, їсти, сідати, гуляти тощо.

Акцентую знову: розвиток мови, як і прорізування зубчиків у дитини, справа індивідуальна. Але все ж таки, якщо на зубчики ми ніяк не можемо вплинути, мовленнєвий розвиток дитинки залежить від нас.  Як приклад наведу свого сина, який в 13-14 місяців вживав словосполучення, 16-17 місяців речення, а в 18 місяців розповідав вірші і вів зі мною діалог. Хоча мушу зізнатись, він не вимовляв багато букв і тому не всі одразу могли його зрозуміти. Звичайно, вже як хвалитись, то хвалитись: у 2 роки співав «Ой, чий то кінь стоїть...» (це була його улюблена пісня, яку я співала замість колискової). Зізнаюсь, мої діти - моя гордість, але і я докладаю не малих зусиль. Поділитись секретом?

По-перше, треба постійно говорити до дитини, наприклад, подивись це - листочок, ось це квіточка і т.п. По-друге, коментуйте свої дії і дії дитини: «мама зараз візьме подушечку…», «Катруся дала мамі ляльку». Постійно називайте таповторюйте назви предметів, дії.

Для розвитку мови важливу роль відіграють також колискові. Дитина чує мамин голос, заспокоюється, відчуває любов, їй стає легше налаштуватись на сон, а, окрім того, це допомагає мовленнєвому розвитку Вашого малюка. Є лише один недолік: мої діти звикли до колискової і одного разу, коли я захрипла і співати було не можливо, ми довго вкладались спати. У такі момент на поміч може прийти тато або бабуся.

Ще один помічник - звичайна книжка. Читайте дитині, показуйте малюнки. Очевидно, що в 9-10 місяців дитина не зможе слідкувати за сюжетом казки про Попелюшку або Буратіно. Існують книжечки з твердими сторіночками, з великими малюнками. Покажіть дитині предмет на малюнку і опишіть, для чого цей предмет потрібний. Дитина спочатку може книжку забирати, роздивлятись, крутити, закривати. Нічого страшного! Скажіть: «Давай мама тобі почитає» і пробуйте знову. Якщо дитина категорично не хоче читати, спробуйте розповісти казку. Курочку рябу або Колобка здатна сприйняти навіть малесенька дитина.

І головний секрет – масаж пальчиків. Здавалось би дрібничка, але, насправді, це дуже важливий момент для розвитку мови. За допомогою нескладних ігор з пальчиками ми стимулюємо активні точки, пов’язані з корою головного мозку. Починати можна, як з немовлячого віку (наприклад з 3х місяців), так і в старшому віці (2, 3, 4 років) - особливо, якщо Ви зауважили, що дитина, як на свій вік, недостатньо добре говорить. Окрім того, масаж пальчиків є однією з форм Вашої взаємодії з дитиною. Наведу декілька прикладів "пальчикових ігор":

·         Розминайте дитині ручку і примовляйте "Пальчику, пальчику, де ти бував? Пальчику, пальчику, що ти чував? (загинайте по одному пальчику) – з меншеньким братом я кашку варив, із безіменним я кашку поїв, із середульшим у лісі гуляв, а із найбільшим я пісню співав (по черзі загинаєте кожен пальчик)".

·        Складіть дитині ручку в кулачок і потирайте її, примовляючи "Ранок прийшов, сонце зійшло, гей, друже Федю розбуди сусідів (розгинайте по одному пальчику). Вставай великий, вставай вказівочка, вставай середній, вставай сирітонька і ти пронько. (погладьте розігнуту ручку). Привіт долонько!".

·        Складіть дві долоньки і зробіть рухи, наче це рибка пливе "Рибка пливе, пливе (плесніть в долоні). Плюх хвостиком!".

·        Спробуйте ручками робити відповідні рухи: "Ми капусту ріжемо, ріжемо, ми капусту трем, трем. Ми капусту солим, солим, ми капусту жмем, жмем".

·        І не забувайте про всім відомі «сорока-ворона», «тосі-тосі» або «ладушки».

І остання порада – не "сюсюкайте" до дитини, не повторюйте за нею неправильно слова. Коли дитина каже «А де моя бібіка?», перепитайте «Ти хочеш машинку?». Якщо чуєте, що дитина неправильно говорить слово, хоча всі ті букви може вимовляти – виправляйте. Наприклад, вміє вимовити букву «М», але говорить «ашина» - виправляйте. Допоможіть дитині навчитись правильно говорити.

Це мабуть і всі мої секрети. Здавалось би, нічого складного, але, повірте, надзвичайно дієво. Заради справедливості мушу визнати, зі своїм молодшим сином я не встигала стільки займатись, і читати він не хотів, тому говорити більш-менш гарно почав з 2х років. Тож розвиток кожної окремої дитини відрізняється, але багато чого залежить від нас, батьків. Успіху Вам у цій нелегкій справі – вихованні!