Ведеться багато суперечок про те, чи
варто водити малюка в дитячий садочок. Очевидно, що відвідування цього
дошкільного закладу має свої переваги та недоліки. Рішення про те, чи варто
віддавати малюка в дитячий садок приймають самі батьки, попередньо зваживши на
всі за і проти, свої можливості та особливості характеру своєї дитини. Якщо ви
вже наважились на відвідини дошкільного закладу, давайте обговоримо, як зробити
це найбільш комфортно для самої дитини.
Отже, перший Ваш крок це, звичайно,
визначитись з дитячим садочком. Переважно обирають той, який ближчий до дому
або роботи, але не забувайте, що варто відвідати цей садок та оцінити його
умови, познайомитись з персоналом, а ще краще, розпитати батьків дітей, які там
навчаються, про їхнє особисте враження.
Наступний ваш крок, звичайно, подати
документи. Переважно потрібно такі документи: копію свідоцтва про народження,
копію карти щеплень, медичний огляд дитини, ваша заява. Можуть також ще попросити
паспорт з пропискою, адже першочергово мають брати дітей, які прописані в
даному районі. Особливості прийому в садочок в кожного свої, тому на цьому ми
не будемо зосереджувати увагу.
Графік
Отже, ви подали документи і чекаєте
вересня, коли вас нарешті запросять в садочок. Цей час даремно не втрачаємо:
намагайтесь підлаштувати сьогоднішній графік дитини до графіку садочку в
майбутньому. Переважно цей графік виглядає так:
Такого графіку дотримуються практично
всі садочки, можуть бути незначні відмінності, адже деякі садочки проводять
заняття в проміжку між сніданком та обідом (окремо для кожної групи). Окрім
цього, залежно від погодних умов відбуваються зміни в графіку прогулянок.
Для упішної адаптації дитини, розповідайте
їй про садочок: кажіть, що там будуть нові іграшки та забави, будуть вчити
співати і танцювати. Ви можете також показати, де знаходиться садочок. Намагайтесь
більше перебувати в дитячих колективах, хоча б на дитячому майданчику, і
заохочуйте спілкування дитини з іншими однолітками Таким чином ви готуєте
дитячу психіку та «імунітет» до нового колективу.
Хорошим підготовчим етапом також
можуть бути різні розвивальні заняття, на які водять дитину. Спочатку дитина на
них перебуває з мамою, а потім залишається з тренером. Дитині такі заняття
подобаються, тому можна проводити аналогію: «Ти бавився з дітками. Я бачила
тобі дуже сподобалось. Ти був трошки без мами, і я вже прийшла за тобою. Я дуже
горда за тебе, що ти такий дорослий у мене!». У дітей, які попередньо
відвідували різні заняття, дитячі клуби тощо, період адаптації, зазвичай,
проходить легше.
Коли Ви приходите в групу дитсадка,
покажіть дитині шафку, розкажіть, що там будуть лежати її речі, обов’язково
покажіть, де знаходиться туалет і де можна помити руки. Познайомтесь з
вихователем і нянею, розкажіть, що вони будуть допомагати малюку і до них можна
звертатись з будь-якими питаннями.
Перші відвідини
Під час перших відвідин дитсадку
рекомендуємо залишати малюка в садку на короткий час – 45-60 хв. Поступово
збільшуйте термін перебування до 2х – 3х годин і аж до обіднього сну. Останнім
кроком буде перейти межу сну. Насправді, на це також важко наважитись. Важливо
до того часу привчити дитину самостійно засинати в ліжечку, можна з іграшкою,
яку незайвим буде в подальшому дати дитині із собою в садок. Таким чином
ситуація засинання поза домом і без мами буде менш травматичною для дитини.
Психологи рекомендують брати дитині
із собою в садок свою улюблену іграшку. Це має бути те, що їй подобається і що допоможе уникнути
почуття самотності в незнайомому колективі. Іграшку можна «збирати» в садок, як
і саму дитину, заводити її, там вкладати спати, а потім, відповідно, заводити
додому. Це також допоможе вам організувати дитину під час зборів в садок.
Прощання
Не варто робити затяжного прощання.
Поясніть, що ви скоро прийдете, розкажіть, щó ви тим часом маєте зробити. Ви
можете також заохоувати дитину цікавим заняттям після садочку, наприклад,
«побудь в садочку, а потім я прийду, і ми підемо на дитячий майданчик». Не показуйте
свого хвилювання, будьте впевнені і рішучі.
Коли заводите дитину в садок, не
зникайте раптово. Дайте дитині зрозуміти, що ви ідете, аби швидше повернутись.
Обов’язково попрощайтесь з нею (можливо ви навіть придумаєте своєрідний ритуал
прощання). Батьки іноді помилково вважають, що дитина буде менше плакати, коли
дорослі раптово зникнуть. Просто так ви не побачите, що дитина плаче і, можливо,
вам буде легше, однак дитина не зрозуміє, чому мама раптом зникла і може
злякатись. Вочевидь, у такому випадку, прощання наступного дня буде набагато
складніше.
Запропонуйте татові заводити дитину в
садок. У випадку, коли мама постійно перебуває вдома біля малюка, а тато – на
роботі, дитина звикає, що тато щодня іде на роботу, і легше може попрощатись із
ним в садочку. Татусь може сказати: «Я іду на роботу, і ти ідеш на роботу» (мій
старший син довгий час так і говорив: «А це дівчинка з моєї роботи…»).
Час додому!
Коли ви забираєте дитину з садочку,
обов’язково розпитуйте, як минув день, що вони робили в групі, що їли, як
спали, де гуляли тощо. Обов’язково цікавтесь справами дитини, задаючи конкретні
запитання: «Ви сьогодні співали/танцювали/малювали?», «Якими іграшками ти
бавився?», «Що їли на обід/перед сном?». На питання «Що ви сьогодні робили?»,
зазвичай, діти відповідають: «Нічого». Питання мають бути більш
конкретними. Для того, щоби це зробити,
обов’язково розмовляйте з вихователем, розпитуйте про справи дитини (наприклад,
чим вони займались протягом дня). Головне запам’ятайте: розпитати вихователя
про справи дитини в садочку не достатньо, важливо ще розпитати саму дитину.
Вихователь лише інформує вас про перебіг дня, дитина ж розповість про свої
почуття (про своє ставлення до дітей, садочку, обіду…) і побачить вашу
зацікавленість, вашу небайдужість до себе.
Більше уваги до дитини
Коли ви вже почнете ходити в садок,
дитина може стати більш капризною, вимагати більше вашої уваги тощо. Насправді,
це абсолютно нормально. Надайте дитині цю увагу, частіше говоріть, як ви її
любити, яка вона доросла, хваліть її. Можливі також тимчасові зміни її поведінки.
Дитина стає більш активною, інколи навіть агресивною, часом може здаватись
некерованою. Не хвилюйтесь, це не є протестом на садочок або його негативним
впливом. Зазвичай діти в садочку поводяться більш стримано, навіть скуто, і
вони мусять випустити десь свої емоції, свою енергію, тому поведінка вдома
трошки змінюється. Переважно за деякий час (2-3 місяці) поведінка
внормовується.
Тож мамусі і татусі, наберіться терпеливості,
при потребі запасіться заспокійливим (для себе вочевидь) і намагайтесь спокійно
все сприймати, м’яко корегуючи поведінку дитини (наприклад, те, що стосується
агресії).
Зрозуміло, що вся ця ситуація дуже
хвилююча. Але пам’ятайте, що дитина відчуває ваші емоції, ваше хвилювання, тому
опануйте себе, будьте спокійні і врівноважені, не показуйте дитині своєї
невпевненості. Подбайте про себе і в жожному випадку не допускайте почуття
провини, яке часто виникає у батьків («бо дитину жаль»). Ви все правильно
робите, адже ви дуже любите свою малечу і дієте виключно в її інтересах. Та все
ж пам’ятайте, дитячий садочок лише допоміжний засіб, головна функція виховання
все одно залишається за вами.
Бажаю вам успіху у цій нелегкій
справі – бути батькамиJ
Немає коментарів:
Дописати коментар